Ділянка для будівництва релігійно – просвітницького центру Згромадження Монастиря Чину Оріоністів знаходиться по вул. Лінкольна в Шевченківському районі м. Львова. Через територію проходить каналізаційний колектор «Полтва» з охоронною зоною по 12 м з кожної сторони, розділяючи ділянку на північну і південну частини.
В північній частині збудована споруда церкви та універсального залу першої черги релігійно – просвітницького центру, споруда другої черги запроектована в південній частині ділянки.
Доступ працівників та відвідувачів здійснюється від вул. Лінкольна. Проектом забезпечений безперешкодний доступ маломобільних груп населення на територію та у всі приміщення будівлі.
Проектована будівля центру простягається у напрямі схід – захід, відповідно до канонічної орієнтації храму. З західної сторони запланований головний вхід до храму, пандус на хори та вхід до центру молоді. Передбачені бічні входи до храму з півдня, з півночі та зв'язок з іншими приміщеннями центру. Зі східної сторони запроектований головний вхід в дім спільноти.
Для створення виразного емоційного акценту серед високої житлової забудови центр запроектований в монументальних горизонтальних об’ємах. Будівля розміщена з дотриманням нормативних відстаней до існуючих будівель та комунікацій і з можливістю об`їзду пожежною машиною.

Функціональний поділ другої черги релігійно–просвітницького центру: Церква на 1200 чоловік з вівтарем, ризницею і паламарнею; Центр молоді на 24 навчальні кімнати та 3 універсальні зали; Дім служби милосердя, дім неповносправних, майстерні, дім спільноти – монастир, готель - всього 52 житлові кімнати, універсальний зал, трапезна, кухня, 3 універсальні приміщення. Головним композиційним елементом центру є об’єм церкви, оточений на відм. 5.100 і 9.000 приміщеннями центру молоді. Церква запроектована з канонічною поздовжньою орієнтацією схід – захід вівтарем на схід. Простір церкви продовжується за скляною стіною вівтаря багатосвітним простором універсального залу. Універсальний зал у вигляді внутрішнього подвір`я, в яке виходять приміщення монастиря, дому служби милосердя і неповносправних формує середовище для праці, життя, молитви спільноти. Інтер’єри будуються на візуальній прозорості і функціональній гнучкості з можливістю розподілу приміщень відповідно до конкретних умов і потреб.
Споруда релігійно–просвітницького центру вирішена в монументальних формах. Великий тент даху надає споруді образу природної формації. Дзвіниця у вигляді металевої конусної труби акцентує головний вхід. Внутрішній простір труби заповнюють зали центру молоді. Найвагоміший елемент – параметризований чвертьсферичний купол відкритий до півночі півкруглим вітражем. Вітраж з дисками матового скла наповнює храм м`яким молочним світлом. Форма куполу нагадує сонце, рух сонця, сучасну модель Всесвіту.