Ділянка для будівництва церкви та універсального залу по вул. Лінкольна у Львові ніколи не була забудована, оскільки розташована в заплаві річки Полтви. В межах міста з 1870 по 1939 рр. русло річки було сховано в каналізаційний колектор. Вулиця Лінкольна прокладена на початку ХХ ст., тоді називалася іменем Склепінського, війта громади Замарстинів. Північна сторона вулиці Лінкольна забудована багатоповерховими житловими будівлями 1970-1980-х років. Південна сторона донедавна була пустирем. Тут проходить підземний каналізаційний колектор «Полтва» з охоронною зоною по 12 м з кожної сторони. Із загальної площі території 1,6 га під забудову придатні тільки 0,8 га. Церква з універсальним залом збудована на меншій частині території, придатній під будівництво. Більша частина запланована під будівництво релігійно – просвітницького центру. Розділеність території колектором зумовила об`ємно- просторове вирішення будівлі, як частину від цілого. Хоча ділянка знаходиться за межами історичного центру Львова, що входить до світової спадщини Юнеско, візуальний звязок з ландшафтною домінантою заповідної території - горою Високий Замок спонукав до трансформації природньої форми гори в архітектурну модель будівлі. Плавна форма покриття підвищується над святилищем церкви, переростаючи в купол. Хвилююча лінія поздовжнього фронтону споруди повторює силует гори Високий Замок, яка служить живописним фоном для будівлі з північної сторони. Церква стає частиною природного оточення і не протистоїть йому. Великі звіси даху як у церквах хатнього типу створюють домашню атмосферу і притягують жителів. З південної сторони будівля сприймається на фоні багатоповерхової житлової забудови. Для створення виразного емоційного акценту південний фасад вирішений чистою монументальною площиною.

Церква та універсальний зал об`єднані в одну багатофункційну споруду, яка є не тільки місцем молитви, але й зустрічей, спілкування, дозвілля. Основною ідеєю було створення демократичного образу і домашньої атмосфери відповідно до функцій будівлі, забезпечення рівного доступу, як інтелектуального і емоційного, так і фізичного для людей з різними потребами. Церква і універсальний зал – багатофункційна громадська будівля, призначена як для релігійної, духовної діяльності, так і для виховання дітей і молоді, турботи про неповносправних і бідних району. Апостолом милосердя вважається святий Луїджі Оріоне, продовжувачами його справ є монахи оріоністи, які працюють на всіх континентах в понад 30 країнах в лоні місцевих церков. Основою їх діяльності є комплексна праця в галузі виховання та соціальної допомоги. Духовна функція церкви і призначення універсального залу для дозвілля, спорту, відпочинку об`єднали ці будівлі в одну споруду, прямокутну в плані розмірами 10х40 м під одним дахом. Хоча форма даху досить складна, для його конструкції використаний тільки один типорозмір 15 шпренгельних ферм –поставлені на різних відмітках. Аеродинамічна форма даху враховує переважаючі напрямки вітрів і вже добре зарекомендувала себе в снігопади. Північний ухил даху захищає будівлю від перегрівання, а великі звіси - від вологості. Орієнтація споруди, її чітка геометрична форма, компактне розміщення інженерного обладнання і комунікацій роблять будівлю екологічною та енергозберігаючою. Входи і виходи обладнані тамбурами для теплового та вітрового захисту та зовнішніми дверима з пристроями самозачинення. Входи і виходи без тамбурів використовуються як евакуаційні, а також у теплу пору року. Церква займає східну частину будівлі і розрахована на 150 віруючих. Універсальний зал призначений для спортивних та гурткових занять і займає західну частину будівлі. В об’ємі горища запроектована паливна та приміщення баків запасу води. Паливна відділена суміжними приміщеннями від приміщень масового перебування людей.