Державна премія України в галузі архітектури 2006 року.

Пам’ятка архітектури XV-XX ст. монастир- фортеця в с. Унів Перемишлянського району (ох. №437) відомий як Святоуспенська Унівська Лавра. Це один з найцікавіших архітектурних ансамблів в Україні, розміщений на території 2,4 га за 60 км від Львова. Мальовнича місцевість в оточенні гір Короната і Черниця з цілющим джерелом, багата історія, народні перекази та легенди створюють захоплюючий контекст, в якому вже понад сім століть живе і розвивається визначна пам’ятка архітектури, мистецтва, історії та культури українського народу.
Точна дата заснування монастиря невідома, а найдавніша збережена письмова згадка про нього міститься в королівській грамоті за 1395р., як про давно відомий. Найновіші історичні дослідження вказують на 1300 р. Це був центральний монастир Галицької єпархії, а Святоуспенський відпуст в Уневі - чи не найдавніший у Галичині.
Споруди монастиря та церкви змінювали свій первісний вигляд в результаті численних перебудов. У ХVI ст. відбудовується церква з каменю у готичному стилі з оборонним характером. Навколо церкви чотирикутником зводились муровані стіни, при яких розміщувались дерев`яні келії та наріжні вежі.
Грунтовна перебудова проведена архимандритами Варлаамом/1668-1713рр./ та Атанасієм/1713-1746рр./ Шептицькими. Ансамбль монастиря був “в квадрат обведений новим валом, на ньому навколо паркан під дашком гонтовим, на кожному розі валу - башта з дерева під гонтами. Побудована кам`яна палата - дім опата, муровані келії, при західній монастирській стіні влаштовані відкриті підсіння, над якими у вузькій залі була розташована друкарня.

В 1790 році монастир скасовано і з цього часу він став літньою резиденцією львівських митрополитів. У 1816 році, коли галицький митрополит Михайло Левицький поселився на постійно в Уневі, в монастирі відбулися значні зміни: вали розкопано, рови засипано, побудовано двоповерхову палату для митрополита.
В 1903-1905 рр. в монастирі були проведені реставраційні роботи. В 1919р. митрополит Андрей Шептицький відроджує чернече життя в стінах монастиря, і постає нова обитель - Святоуспенська Унівська Лавра монахів Студійського Уставу. В 1950 р. в монастирі створено інтернат для психічно хворих. У 1960 і 1971 рр. проведені реставраційно-ремонтні роботи, в результаті яких на другому ярусі західної стіни прорізані віконні прорізи, закладена галерея, зроблені зміни в архітектурному декорі фасадів та плануванні. В 1991р. пам’ятка повертається монахам- студитам.
В 1993р. архітектурна майстерня “Симетрія” розпочала проектні роботи по реставрації та пристосуванню Святоуспенської Унівської Лаври до сучасних потреб монастиря. Правила співжиття іноків Студійського Уставу - ”Типікон” взяті за основу рішень по плануванню приміщень монастиря. Треба було віднайти і зберегти ключові сторінки будівельної історії пам’ятки, включити їх до експозиції та щоденного прочитання і вивчення, щоб продовжити повноцінне життя пам’ятки.
В західному корпусі були віднайдені бійниці ключовидної форми, а галерея вивільнена від пізнішого замурування. Об`єми будівель монастиря покриті дахами з чорної керамічної черепиці. Як чорний колір вбирає в себе проміння сонця, притягують вони енергію довколишніх лук і лісів, щоб напоїти спраглих. Чорне і біле – мінімалістичне вирішення кольорів для даної функції і на фоні розкішної природи.
Строгість і простота панує в плануванні, в лаконічних інтер`єрах приміщень, у зовнішньому вигляді монастиря. Та й не потрібно багато слів там, де говорить історія, де йде розмова з Богом.